Сухе око: чому сльоза перестає працювати

Скарга звучить парадоксально: «очі сухі, але сльозяться». Насправді суперечності немає — саме так поводиться око, коли плівка сльози перестає триматися на поверхні. Подразнення змушує залозу виробляти рідку сльозу рефлекторно, і вона просто стікає, не вкриваючи рогівку рівномірно.

Сльоза — це не вода

На поверхні ока лежить тонка плівка з трьох складових. Усередині — водянистий шар, який живить і зволожує. Під ним шар слизу, завдяки якому волога взагалі тримається на поверхні. Зверху — жирова плівка, вироблена дрібними залозами в товщі повік: вона не дає воді випаровуватися.

Якщо жировий шар бідний, вода випаровується за секунди після кліпання. Око залишається відкритим і подразненим — хоча самої сльози вистачає. Цей варіант у людей старшого віку трапляється найчастіше.

Проблема зазвичай не в тому, що сльози мало. Проблема в тому, що вона не тримається.

За чим це впізнають

• печіння й відчуття піску, що наростає до вечора;
• періодичний туман, який минає після кількох кліпань;
• непереносимість вітру, кондиціонера, сухого опалення;
• почервоніння й важкість повік зранку;
• рефлекторна сльоза на холоді.

Що робить гірше

Чому це частішає з роками

Причин кілька, і вони складаються. Вироблення водянистої складової з віком поступово знижується. Дрібні залози в товщі повік працюють гірше, а їхній секрет густішає — тож жировий шар стає тоншим саме тоді, коли він найпотрібніший. Додається гормональна перебудова, яка в жінок після менопаузи помітно зміщує баланс. Нарешті, у старшому віці частіше приймають препарати, серед побічних дій яких — сухість слизових: сечогінні, антигістамінні, деякі засоби від тиску й депресії.

Саме через цю суму факторів сухе око вважають одним із найпоширеніших станів після п'ятдесяти — і одним із тих, із якими найрідше доходять до лікаря.

Коли це вже до лікаря

Якщо відчуття тримається тижнями, якщо вранці повіки злипаються, якщо з'явився біль, світлобоязнь або стійке зниження зору — потрібен огляд. Сухе око лікують не «краплями від почервоніння», а залежно від того, якої складової плівки бракує. Судинозвужувальні краплі прибирають червоність, але не причину, і при тривалому застосуванні роблять гірше.